Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!

                                                        (Б.Олійник) 

    У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хв. над четвертим  реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я.

     Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

      Райцентр Чорнобиль. Це ім’я походить від назви різновиду гіркого полину чорнобилки. Спочатку так іменувалося давне поселення, потім місто, а згодом – і атомна електростанція. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину, аж поки не стався страшний  атомний вибух у місті, яке зветься Чорнобиль. І тоді згадали люди, що у книзі книг – Біблії говориться про полин і пов’язану з ним страшну катастрофу: «…заструмів третій    Янгол, і велика зоря спала з неба палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї «Полин». І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона («Апокаліпсис»).

      Аварія на ЧАЄС – смертноносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших з перших, вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.

      З нагоди відзначення сумної для історії України дати в нашій школі відбулися тематичні класні години, уроки з основ здоров’я. 

      Мета заходів – розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість, донести до свідомості учнів масштаби чорнобильської трагедії, почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій; розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю. 

      Розповідь про трагедію, яка сталася   на території нашої країни, розпочала вчитель історії – Войнова С.П. Вона розповіла про найстрашнішу за наслідками катастрофу минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.  Розповідь супроводжувалась переглядом відеофільму «Правда про Чорнобиль».

  Не винен я, що все це сталось,

Що розкололась неба твердь,

 Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

                                                  (Д.Павличко)