Ведучий повідомляє основні відомості про Японію.
Японія – острівна держава у Східній Азії. Японці наз. свою країну Ніппот чи Ніхон, що означає «Країна вранішнього сонця».
Офіційна назва: Японія – Nippon (Nihon)
Площа: 381 394 кв.км.
Населення: близько 127 млн. чол. 7 місце в світі.
Столиця: Токіо, 12 млн. чол..
Мова: Японська. Валюта: ієна
Найвища точка: гора Фудзі (Фудзіяма), 3776 м
Релігія: буддизм, синтоїзм, даосизм.
Після цього починають «розповідати камні»
1.Географічне становище.
Назви островів: Хонсю, Хоккайдо, Кюсю, Сікоку. Архіпелаг Рюкю. КАРТА
Ландшафт. Гори, ущелини. Найвища точка: гора Фудзі (Фудзіяма), 3776 м КАРТИНКА
Клімат. На Японських островах – близько 188 вулканів, 40 – активні. САКЕ КОМАЦУ «ЗАГИБЕЛЬ ДРАКОНА»(1973)
Великі міста: Йокогама, Осака, Нагоя, Саппоро, Кобе, Кіото.
Сільське господарство. Може оброблятися.15% площі. Рис. Морепродукти.
Політичний устрій.
Політичний устрій: конституційна монархія Головою держави є імператор Акіхіто. Голова уряду – прем’єр-міністр. Двопалатний парламент. Державний устрій визначено Конституцією 1947р.
Адміністративний поділ: 47 префектур.
Державний прапор: червоне коло на білому тлі.
Державний герб: золота хризантема – емблема імператорської династії.
2.Друга Світова війна.
Військова могутність (см).
Друга Світова війна. Перл-Харбор. Хиросима. Нагасакі. Капітуляція Японії. Наслідки ядерного бомбардування. ЖУРАВЛИКИ
3. Самураї.
Х-ХІ ст.- стан самураїв. Розподілення населення на аристократів, самураїв (воїнів), селян.
Слово «»самурай» в прямому сенсі.означає «слуга». Ще в Японії самураїв називають «бусі» - воїн. Самураї – лицарі середньовічної Японії. В них були важки лаштунки, коні теж мали бойове спорядження. За століття в них сформувався кодекс честі, правила, яки вимагали бути хоробрим, вірним, бездоганним воїном. Таки правила називалися «кодексом бусідо (бушидо)» чи «шляхом воїна». Правила були жорстокі. В них гідність була вища за життя. Коли страждала гідність, самурай повинен був здійснити самогубство – харакірі (одним рухом розрізати собі живіт).
Тому у самурая було два меча: великий – для битви і малий – для харакірі.
Великий меч мав ім’я, у кожного меча була своя історія. Їх виготовляли майстри з тисячи тонких сталевих шарів, щоб лезо було гнучке та міцне.
Сьогодні ми знаємо про самураїв чимало завдяки історичним фільмам.
4. Бойові мистецтва
В давній Японії монахам заборонялося носити зброю. Але на монастирі чинили напади, бо в Японії йшли війни між кланами. За віки монахи розробили бойові мистецтва, де не потрібна була зброя. Тепер ці мистецтва стали видами спорту.
- –«пусті руки». Під час двобою каратисти діють ногами, ліктями, долонями.
Каратисти розбивають долонею цеглини та дошки.
Дзюдо – від двох ієрогліфів «дзю»- мякість, «до»- шлях. Цей вид спорту розвинувся з дуже небезпечного бойового мистецтва «джиу- джису».
В дзюдо треба збити з ніг супротивника особливими прийомами. Ступінь майстерності позначають кольором поясу. У новачків – білий пояс, у майстрів – червоний.
Ще існує знаменита боротьба сумо. Суматорі – мають велику вагу. Один з важких бійців має вагу 240кг (це вага слоненяти). Мета двобою – виштовхнути супротивника з рингу.
5. Дзюдо – показовий виступ.
6. Дзен –буддизм.
Це вчення - в основі японської культури, мистецтва, ставлення до світу. Світ дуже складний, вчить дзен, і людина, щоб його зрозуміти повинна вдаватися до роздумів над його загадками. Загадки не мають розгадки. Їх задає учням вчитель. Вони називаються «Коани дзен». Їх дуже багато, цілі збірки. Ось найвідоміша з них:
Хлопок однієї долоні.
«Всі знають хлопок двох долоней. А як звучить хлопок однієї долоні?»
Вважається, що коли довго думати над загадкою, яка не має рішення, може настати «просвітлення». «Просвітлення» також наступає від споглядання природи та мистецтва.
7. Каліграфія та поезія. Демонстрація
В японській мові від 40 до 50 тис. ієрогліфів. В повсякденні використовується тільки 2000 з них.
Каліграфія (сьодо: "шлях письма") Цей витончений вид писемності з'явився в Древньому Китаї. У середньовічному Китаї видатні каліграфічні здібності були невід'ємним засобом для досягнення найвищої кар'єри, прекрасний почерк був одним із самих основних і найвищих вимог, які висували на державних іспитах. Тому ті, хто проходили імператорські палацеві іспити, обов'язково повинні були досконало володіти неймовірно складним мистецтвом каліграфії.
"Шлях каліграфії" (сьодо) з Китаю далі був продовжений у Японію.
На відміну від практичної європейської писемності, ієрогліфи японської мови виконують величезну кількість завдань. Кількома рухами пензля досвідчений майстер-каліграф може зафіксувати скороминущий настрій, заримувати вірш, що промайнув в проясненій свідомості.
"Чотири коштовності кабінету"
Так у Древньому Китаї шанобливо називали чотири основних "інструменти" майстра каліграфії. Майстри приділяли велику увагу вибору і дбайливому використанню цих предметів. Це: 1. Пензель . 2. Чорнильниця. 3. Туш. 4. Папір для каліграфії.
- поезія теж для нас незвична. Вірші дуже короткі, без рими по три строчки. Вони називаються хокку. Ось, наприклад, два вірши видатного японського поета на ім’я Басе.
Где же ты, кукушка?
Вспомни, сливы начали цвести,
Лишь весна дохнула.
Только дохнёт ветерок —
С ветки на ветку ивы
Бабочка перепорхнёт.
8.Споглядання природи.
Природа Японії сувора.І японці шанобливо ставляться до природи, цінують її красу. Вони вірять, що споглядання природи дає людині духовне просвітлення.
Навесні є свято, в якому приймають участь всі родини в Японії. Це свято споглядання квітучої сакури - японської вишні.
Кожний японець вважає, що хоча б раз в житті мусить піднятися на священну гору Фудзі (Фудзіяму). А художник КацусікаХокусай створив серію гравюр на дереві «36 видів гори Фудзі», що визнана світовим шедевром.
Японці створили новий вид мистецтва, зараз відомий у всьому світі: мистецтво складання букетів ікебану.
Японці створили філософськи сади: сад камей, чайний сад, та інші.
9.Будинок
Традиційний японський будинок складається з деревяної рами та даху. Часто будинок ставили на стовпи. Така легка конструкція була необхідна, щоб захищатися від повенів та землетрусів. Всередині були пересувні стіни – фусума. Підлогу застеляли циновками з тростин – татамі. Меблів майже не було. Прикрасою кімнати служила декоративна ніша, в якій розміщували один сувій живопису, чи композицію з рослин – ікебану. Взуття завжди знімали. Їли на низенькому столику, сидячи на колінах.
І сьогодні, коли японці живуть у великих містах, в хмарочосах, бо міста Японії перенаселені, ці традиції збереглися. Хмарочоси будують так, що вони гнучко коливаються під час землетрусів, а в маленьких квартирах і сьогодні майже немає меблів і обов’язково присутня ніша – токонома з єдиною прикрасою.
10.Чайна церемонія
Це один із самих відомих в світі витворів японської культури. Його теж запровадили монахи з дзен-буддиських монастирів. Сам чай запозичено з Кітаю. Монахам сподобався цей напій, він підтримував сили під час довгих медитацій. Але ритуал, церемонію створили в Японії.
Чайна церемонія складна і має духовний зміст. Вона відбувається в спеціальному чайному павільоні, який має бути розташовано в чайному саду. Посуд, одяг, поведінка , все повинно бути просто і досконало. Зміст чайної церемонії такий: гармонія, шанобливість, чистота і тиша-спокій. Чайна церемонія відбувається заради просвітлення.
11.Їжа
Традиційна їжа японців – рис та морепродукти. Мяса японці не їли взагалі до 19 століття. Варений рис зовсім не солять, але подають з різними соусами та приправами. Найпопулярніша їжа –«сусі» (чи «суші»)- рисові рулетки з різною начинкою. Їдять в Японії, як і в Китаї дерев’яними паличками – хасі.
Сусі прославилися в усьому світі і ми пропонуємо відвідати сусі в традиційній коробочці бенто.
12.Манго
Ще один винахід японців, що захопив весь світ. Японська мультиплікація та комікси.(У Юлиани).
13.Мегаполіси. Транспорт. Технології . Роботи
Етичний висновок – формулювання виховного змісту заходу
14.Японці: національний характер
Вражаючи досягнення Японії примушують говорити про те, що секрет успіхів японців – в особливостях їх характеру. Можливо так і є.
- Відомо, що японці з дитинства привчаються думати не тільки про власні інтереси, але і про інтереси родини, класу, колективу, де працюють;
- Відомо, що японці з дитинства привчаються поважати старших за віком і становищем, цінувати мудрі поради, довіряти сенсею ;
- Відомо, що для японців поведінка має велике значення. Тому головна риса японців – ввічливість. При зустрічі не прийнято вітатися за руку, прийнято шанобливо кланятись;
- відомо, що вони вміють цінувати красу в природі та мистецтві, тому в них такі чисті міста ;
- Відомо, що японці в бізнесі абсолютно чесні і виконують завжди всі взяті на себе забовязання;
- Відомо, що головним принципом японців є чесна праця, вони роблять все дуже старанно, тому вироби їхньої промисловості такі якісні і витримують конкуренцію.
Ведучій. П’ятнадцятий камінь саду в монастирі Рьоандзі побачити неможливо. Ми закінчуємо розповідь про Країну Вранішнього Сонця. Вона залишається прекрасною та загадковою.
Всі учасники композиції виходять на авансцену і кланяються по-японськи.
ЯПОНІЯ. Країна Вранішнього Сонця.
