Усний журнал

«ОДНА БАТЬКІВЩИНА – І ДВОХ НЕ БУВАЄ»

Мета заходу: у формі усного журналу розкрити суть понять  «патріот»  та   «патріотизм»; формувати та розвивати патріотичні почуття учнів; любов та повагу землі, українського народу, його державних символів.

Обладнання: державні символи України, карта України,   малюнки учнів на тему «Малюю Україну».

Хід заходу:

Вступне слово вчителя.

Україна! Наша рідна земля, Наша Батьківщина. Вона для всіх рідна, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке одкровення, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла. Справді, не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Ми - українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій землі.

•А хто знає щось про походження назви Україна?

 УЧЕНЬ. Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель. Є кілька версій щодо значення слова « Україна».

1) означає «країна», «край»;

2) прадавня назва сонячної благодаті, райська земля;

3) в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає «відокремити».

Отже, «Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля.

УЧЕНЬ. Україна - одна з найбільших європейських держав. її площа - 604 тис.

кв.км. На її території проживає понад 110 національностей. Чисельність

населення України становить близько 48 млн. чоловік.

УЧИТЕЛЬ. З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевне, з місцевістю, де народилися і росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у своїх думках у хвилини скрути.

Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. «Любов до Батьківщини - перше достоїнство цивілізованої людини» - вважав Наполеон.

УЧЕНЬ. Батьківщина - це будинок, у якому живеш,

Це подвір'я і стежина, по якій до школи йдеш.

Кущ калини, запах м'яти, і лелеки угорі,

Це ті яблуні крислаті, що так щедрі дітворі

Батьківщина - це родина, батько, мати, прабатьки.

Це осель святкові вікна в довгождану коляду.

Знай, теплом пасхальна свічка

Повнить силу молоду.

Батьківщина - все довкола: школи галасливий двір,

Сад, струмок, пшеничне поле, і тополі вище зір,

А від них - у світ дорога, і куди б тобі не йти,

До батьківського порога пошану і любов нести.

УЧИТЕЛЬ. «Тільки порожні люди не відчувають прекрасного і піднесеного почуття Батьківщини», - вважав І. Павлов.

Ми часто чуємо слово «патріот». Як ви розумієте його? Що воно означає? (Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ. Патріот - з грецької означає «земляк», «співвітчизник», людина, яка любить свою Батьківщину.

Патріотизм - це любов до Батьківщини, до свого народу.

Чи можна назвати патріотом людину, яка живе за межами своєї Батьківщини?
(Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ: Батьківщина, як і мати, в кожного одна. Вона, як і життя, дається людині лише раз. Прекрасно сказав про це поет В.Симоненко.

 УЧЕНЬ. Можна вибрати друга і подуху брата, Та не можна матір рідну вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 УЧИТЕЛЬ. Так, вона у кожного своя, вона у кожного одна. її не замінить людині ні багатство, ні слава. Сьогодні мені хочеться, щоб ви послухали лист українки з Канади, яку доля назавжди розлучила з Батьківщиною. Це лист - біль, лист - крик душі, зболеного серця.

УЧЕНЬ. Вірш «Ти, друже далекий, не знаєш...»

Пісня «Чуєш, брате мій!»

УЧИТЕЛЬ. Отже, учні, для кожної людини найдорожча, наймиліша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Це - наша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил. Хочеться вірити і сподіватись, що ви виростете справжніми синами рідної матері - України, не залишите її в біді, а допоможете піднятись, розквітнути, щоб із гордістю і ви, і ваші діти могли сказати: «Ми - українці».

УЧНІ. Читають вірші про Україну.

УЧЕНЬ. Кожна країна світу обов'язково має три символи. А що таке символи? Символи - це предмет, який характеризує державу, відображає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України - Гімн, Герб, Прапор. У статті 20 (І розділ) Конституції України зазначається про Державний Прапор України, Державний Гімн України, Державний Герб України. • Що ж означають символи детальніше (Учні висловлюють свої думки)

УЧНІ. Гімн - це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях. Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.

УЧИТЕЛЬ: Скажіть, будь ласка, як потрібно поводитись під час виконання Гімну? (висловлювання учнів)

Звучить Гімн України.

УЧЕНЬ. Герб - розпізнавальний знак держави. Герб - це символ влади, емблема держави. Цей знак - картинка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Український народ має герб - тризуб. Він дуже старовинний. Запровадив його князь Володимир Мономах. На гербі можна побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитися: слово - воля. Тризуб символізує мир і творчу працю споріднених поколінь.

УЧЕНЬ. Наш герб - тризуб, це воля, слава, сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила. Та ми зросли, ми є, ми завжди будемо. Добро і пісню несемо ми людям.

УЧЕНЬ. Прапор - полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

УЧИТЕЛЬ. Давайте пофантазуємо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір? (Учні висловлюють свої думки) Так, правильно. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба - зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний колос. А про що вам говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

УЧЕНЬ. Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей, не зблідне, хоч минуть жита.

Це знаменно рідне - злото й синява.

УЧЕНЬ. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор - символ незалежності та суверенітету нашої держави. Отже, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени, гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи, всьому світу: «Є у світі Україна».

УЧЕНЬ. У держави повинно все бути затверджено, повинен існувати закон, за яким живе держава. Такий закон називається КОНСТИТУЦІЄЮ. Існує він і в нашій молодій, незалежній державі. Конституцію було прийнято на V сесії Верховної Ради 28 червня 1996 року. Цей день став святковим у нашому календарі.

Конституція - Основний закон держави, де записано його суспільний та державний механізм будови. У статті 10 Конституції записано, що державною мовою українського народу є українська мова.

 УЧЕНЬ. Солов'їну, барвінкову,

                 Колосисту навіки,

                 Українську рідну мову

                 В дар дали мені батьки.

                 Берегти її плекати, буду всюди й повсякчас,

            Бо єдина, так як мати,

            Мова кожного із нас.

            Добутий з надр далеких поколінь

            Ти скарб наш вічний, українська мово,

            Тебе кували в кузнях ковалі –

             І гартувалось сталлю кожне слово.

             Для мене рідна ти з дитячих літ,

             Коли співала мати колискову,

             І гріх забути Шевченків «Заповіт»- Святе й безсмертне Кобзареве слово.

УЧИТЕЛЬ: Поряд із символами державними - візитною карткою нашої держави у світі, крокують давні українські національні символи - обереги, що втілюють у собі глибоку духовність, історичну природу. Вони зігрівають серце, збагачують душу, надихають на творчу працю і подвиги. Це улюблені рослини, предмети: у американців - клен, у росіян - берізка, у нас - верба та калина.

Наші обереги

Калина - дерево українського народу. Вона пов'язується з народженням Всесвіту, вогняної трійці - Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Тому на весільних сорочках молодих вишивались кетяги калини.

Калина - це символ і кохання, і дівочої краси, і щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю. Народ склав про калину багато легенд, пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів.

 УЧЕНЬ. Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона - наша кров червона,

Зоряна калина - і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам'ятаєш, сину, що сказала мати:

 «Посади калину в себе біля хати».

 УЧЕНЬ. Верба - це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму, туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.

УЧИТЕЛЬ. Рушник... Його можна порівняти з піснею витканою чи вишитою на полотні. Він як оберіг, супроводжує людину від народження до останніх хвилин життя. УЧЕНЬ. Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. В українських родинах він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

У кожній сім'ї, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Рушником накривали хліб на столі. Рушник - це оберіг, це символ життя.

УЧЕНЬ. «Мамині рушники»

З дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама,

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов'ї

І красувались кетяги калини,

Зелений хміль в'юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

Підсумок.

УЧИТЕЛЬ: Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми сьогодні говорили. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому її скривдити.

Пісня «Україно! Україно!»